почесати

-ешу́, -е́шеш; наказ. сп. почеши́; док., перех.

1) Чесати якийсь час.

2) розм. Те саме, що почухати.

••

Почеса́ти язика́ — а) говорити довго і без потреби; б) обговорювати поза очі чиюсь поведінку, злословлячи при цьому.

3) перен. Швидко побігти або піти.